Поневіряння єврейського народу в пошуках своєї батьківщини та становлення народної ідентифікації налічує чотири тисячі років. Істотна частина народу мешкає в Ізраїлі. Але в Україні у кожному місті є свої єврейські громади. Їхній шлях становлення в Херсоні зайняв тривалий відрізок часу. Більше на сайті khersonski.
Єврей біля витоків міста
Херсон заклав князь Потьомкін. Згідно з історичними відомостями в момент заснування міста поряд з Потьомкіна був Іошуа Цейтлін – російський релігійний діяч, рабин. Ще наприкінці 18 століття євреї стали селитися в Херсоні. Основним заняттям виступала торгівля. На початку 19 століття в місті було вже 36 єврейських купців та 344 поміщика. Незабаром почали організовувати єврейські громади. Перша велика громада виникла в Бериславі.
Культурні та національні відмінності змушували їх ще більше розвивати незалежність громад. З’являлися єврейські землеробські колонії. У 1816 році в Херсоні з’явилася єврейська лікарня. До середини 19 століття в місті проживало вже 3832 євреїв. Виникла потреба у єврейських училищах. У 1848 році відкрилося жіноче училище, а в 1850 – чоловіче. Серед єврейських дітей більша кількість здобувала освіту, ніж серед росіян.
Херсон приваблював єврейський народ не лише, як зручне та комфортне для життя місто в якому можна працювати та жити. Місто мало велике значення для всього єврейського народу. З середини 19 століття там жив рабин Хабад Шломо – Залман Пінскер та його син. А потім і просвітитель Єхуда Бехак.
У 1860 році херсонська діаспора євреїв жила замкнуто в межах своїх старовинних правил. З 1860 до 1880 років рабином був Блюменфельд. Він намагався принести до діаспори дух Гаскали. Суть цього руху полягала в інтеграції єврейського народу в європейське суспільство та світське життя загалом. Це призвело до того, що єврейські купці стали відігравати важливу роль у житті міста. Вони перестали бути закритим товариством. У 1862 році навіть було клопотання про вибір нового міського голови серед євреїв. Але його відхилили.
Центр сіоністів
Єврейські купці були одними з найбагатших людей в місті. Православні купці з якихось причин не могли досягти таких самих висот. Євреї багато вкладали у розвиток своїх громад. Наприкінці 19 століття Херсон став центром сіоністської діяльності. У місті викладали іврит, єврейські школи були одними з найкращих. У 1880 році було 4 синагоги, 8 молитовних будинків та караїмська кенаса. У 1897 році 30% населення Херсона становили євреї. У зв’язку з цим зросла кількість училищ, суботніх шкіл, гімназій. Євреї продовжували міцно утримувати позитивні позиції в житті міста.
У 1918 році головою Херсонської губради став Йосип Самсонович Скляр. До 1920 року частка євреїв серед херсонців становила 37%. У місті навіть почав видаватися сіоністська газета «Єврейське слово».
На жаль, чи то на тлі загального приросту православних херсонців, чи то мали місце інші причини, але в 1926 році євреїв було всього 10%. Хоча їхні представники все ще продовжували обіймати важливі пости у місті. Але згодом потрапили під сталінські репресії. Перед початком Другої світової війни кількість євреїв у місті становила 16 145 осіб (16.6%).
Коли війська Вермахту захопили місто більшість змогла втекти, а решту помістили у гетто і замордували. У Любимівці був великий концтабір де замордували тисячі євреїв із єврейських колгоспів Херсонської області. У 1959 році в Херсоні проживало 9 500 тисяч євреїв. А це було лише 6% від загального населення міста. Разом з їх кількістю в місті скорочувалися й інші атрибути народу. Закривалися синагоги та єврейські школи й училища.
В незалежній Україні
У 90-х основна частина євреїв із міста емігрувала до Ізраїлю, ФРН чи Америки. За даними перепису населення в 2001 році в Херсонській області проживало 10 тисяч євреїв.
Незважаючи на це, в місті залишилась досить велика єврейська діаспора, яка зробила все для комфортного існування. У місті багато єврейських шкіл, садків, хедерів.