Валентина Арканова – це приклад успішної кар’єри в оперному співі. Її унікальне сопрано підкорило свого часу серця багатьох глядачів. Проста дівчинка з Херсона змогла досягти чималих висот та розвинути в собі неймовірний талант. Більше на нашому сайті khersonski.com.ua.
Жителька півдня за духом
Народилася Валентина в Херсоні в 1934 році. Але ще в дитячі роки разом із сім’єю переїхала до сусіднього міста — Миколаєва. І вже там дівчинка відкрила для себе світ музики. Дитяче захоплення привело Валентину до музичної самодіяльності. Вона почала співати в компанії оркестру народних інструментів. Талант дівчинки відкрився практично одразу. Коли настав час із вибором майбутньої професії, ні в кого не виникли сумніви. Арканова вступила до Харківської консерваторії. У 1956 році вона з успіхом закінчила навчання й одразу була прийнята на роботу до Харківського театру опери та балету. Голос Арканової був неповторним. Швидко за нею закріпилася першість головного голосу театру.
Світ мистецтва цінував Валентину Арканову не лише за її голос, а й за педагогічні здібності. Головна спеціалізація Арканової в педагогіці – високі жіночі голоси. Вона завжди вміла розгледіти у студентах талант та зуміти розвинути його. Але, крім підготовки солісток, Валентині вдалося виростити двох провідних солістів Харківської опери – О. Лапін та В. Козлов. Саме завдяки її вокальній підготовці та здатності розкривати таланти Україна та Європа можуть чути неймовірні голоси.
Крім успіху її вихованців в опері, Козлов зміг досягти висот на естрадній ниві. Він брав участь у конкурсах естрадних пісень. І зміг вибороти кілька премій.
Свого часу Валентина Федорівна відрізнялася від інших співачок неймовірним артистизмом та здатністю розкрити персонажів настільки, що вони оживали на сцені та в свідомості глядачів. За часи театральної кар’єри виконала 45 оперних партій. З виступами Арканова об’їздила понад дюжину країн.
Саме наявність таланту дозволила їй в майбутньому виховувати собі подібних артистів. Наприклад, Оксана Слєпцова була ученицею Валентини Федорової. Дівчина є лауреатом міжнародних конкурсів і після кар’єри співачки також почала викладати.
Нова зірка
Поява Арканової на харківській сцені стала справжнім святом для театру. До неї давно не було когось подібного. Її колоратурне сопрано, що виконувалося на найвищому рівні, нікого не залишило байдужим. Примітно те, що у кожній країні, де Валентина Федорівна гастролювала, вона виступала виключно рідною мовою тієї країни. Це вражало всіх іноземних глядачів. В її репертуарі були концертні програми від віртуозних та популярних на той час композиторів. Класика це безперечно чудово, але Арканова ніколи не цуралась нових творів та мотивів.
Талант завів її не лише на великі сцени світу, а й звів з відомим диригентами та сценічними партнерами – М. Магомаєвим, В. Норейком, З. Анджапарідзе та інші.
Арканова завжди намагалася принести щось своє в кожну роль. Навіть у класичну роль у виставі «Травіату» Дж. Верді вона намагалася розкрити персонажа з усіх боків. Своїм учням Валентина Федорівна говорила, що спроби наслідувати великих співаків минулого це помилка. Потрібно завжди приносити щось своє, тому що у сучасному світі старе виконання буде не цікаве глядачам. Все в світі змінюється. Нехай старі-добрі сюжети знаходять відгук у серцях глядачів, але виконання має зуміти їх зацікавити. Інакше це призведе до вимирання опери.
Арканова завжди виступала за розвиток співаків. Не можна навчитися співати та зупиниться на цьому. Вироблена нею методика та підхід передавалися рік у рік її учням, які теж у майбутньому пішли викладати.