З початку зародження суспільних відносин, поруч з заможними людьми, знаходилися ті, то полюбляв жити чужим коштом. Ці особи гарно вміли провертати афери й отримувати користь від обману. Про те, які аферисти орудували в Херсоні в 20 столітті, читайте далі на khersonski.com.ua.
Грошова піраміда з золотим годинником

У 1901 році в Херсоні з’явилася одна з перших грошових пірамід. Восени 1901 року місцеві газети публікували оголошення. В них йшла мова про те, що купивши купон компанії Muller & СО всього за 3 рублі, людина автоматично стає власником золотого годинника. У сучасних людей напевно таке б оголошення викликало посмішку, але в ті далекі роки містяни піддавалися на такі афери, повідомляється на сайті http://mycity.kherson.ua/.
Згодом у найбільш прохідних місцях стояли кілька чоловіків, які пропонували придбати спеціальні, барвисті купони названої фірми, на яких був надрукований схожий текст німецькою та російською мовою. Коли афера була викрита, газети своїми публікаціями застерігали містян. Вони писали, що суть цієї афери полягала в тому, що компанії шукали собі агентів та поплічників для збагачення.
Простими словами – людині пропонувалося придбати за 3 рублі купон, далі потрібно надіслати поштою його компанії, додавши до нього власні 14 рублів. Натомість людина отримувала конверт не з обіцяним золотим годинником, а з 4 купонами. Їх потрібно було продати знайомим, ті теж повинні були пересилати купон з сумою 14 рублів. І це тривало до нескінченності, але суть, годинник ніхто не отримував. Однак, така проста афера приносила своєму засновнику великі гроші.
Лише з 1 купона німецька компанія мала 70 карбованців прибутку. Навіть якщо враховувати, що хтось із ланцюжка не зможе привести нового клієнта, заробіток у компанії він уже забезпечив.
В місцевій газеті «ЮГ» наводили приклад, як один аматор дешевого золотого годинника був притягнутий до кримінальної відповідальності. Олексієва притягнули до суду та звинувачували його у тому, що 20 грудня 1901 року він на Привозі продавав купони берлінської компанії. Як виявилося, чоловіку дав ті купони знайомий, а він хотів перепродати їх іншим. Попри всі пояснення Олексієвим суддям, його оштрафували на 15 рублів й засудили до 3 років позбавлення волі.
Фальшиві товари — дешево

Нова хвиля афер у місті відбувалась перед початком Першої світової війни. Наприкінці 1913 року газети почали активно рекламувати солідні фірми, що спеціалізувалися на торгівлі предметами домашнього вжитку. Досить цікаво й те, що адреси цих компаній були у різних польських містах.
Читачі газет відразу звертали увагу на дуже низьку вартість товарів. Тобто будь-який товар коштував від 50 копійок до 2 рублів. Довірливі херсонці стали користуватися послугами польських компаній. Проте, коли вони отримували своє замовлення на пошті були обурені. За 2 рублі (значна сума на той час) людина отримувала мотлох. Незабаром інтерес до таких товарів у містян зник.
У 1913 році з’явилася ще одна афера з купонами. Щоправда, з дещо іншою від попередньої ідеєю. Суть її була такою: людина повинна була купити квиток-купон від таємничої компанії номіналом 1 рубль. Після цього їй знову рекомендували придбати від 10 до 20 квитків та продавати їх своїм знайомими. Коли всі умови виконані, обіцяли надіслати товар ціною 20 рублів. Проте, жоден довірливий покупець не отримав обіцяний товар. За той час, поки квитки розповсюджували, такі компанії встигали заробити непогані гроші лише на капіталовкладеннях.
В нашому місті ця афера найчастіше знаходила своїх жертв серед селян, робітників. Більша частина населення погналася за премією, навіть не підозрюючи, що комусь дарують свої тяжко зароблені гроші.
У поліцію почало надходити багато скарг. Взимку 1914 року Міністерство внутрішніх справ було змушене ввести обмежувальні заходи на такий вид діяльності. Але аферисти блискуче оцінили ситуацію, вони змінили місце роботи, й продовжували далі обманювати людей.